Круглий стіл: будь-яка норма права повинна бути прописана таким чином, щоб її однаково розуміли представники усіх сторін процесу — і судді, і адвокати, і прокурори

В Запоріжжі відбувся круглий стіл на тему «Вдосконалення Кримінального процесуального законодавства України».

Організаторами події 27-го січня у приміщенні Національного університету «Запорізька політехніка» стали Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Запорізьке відділення Асоціації адвокатів України.

Участь у засіданні взяли голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, народний депутат України Юлія Яцик, а також судді, адвокати, представники правоохоронних органів та служби безпеки, прокурори та науковці із Запоріжжя та області.

На порядку денному стояв розгляд запропонованих змін до Кримінального процесуального кодексу України (КПКУ), спільне обговорення та внесення пропозицій щодо удосконалення редакційних положень та формулювання термінів у законопроєкті.

У вступному слові до засідання круглого столу Юлія Яцик зазначила, що законопроєкт №2734 від 14.01.2020, розглянутий і схвалений на засіданні парламентського Комітету, у лютому буде включений до розгляду ВР в першому читанні.

Зокрема пропонується внести такі визначення до основних термінів КПКУ, як, наприклад, що таке є «обґрунтована підозра». Визначити права потерпілого під час досудового розслідування та передбачити у законі застосування електронних документів як доказів у кримінальному провадженні. Внести зміни у загальні положення щодо обрання запобіжних заходів, які застосовуються під час досудового розслідування, а також уточнення про особисте зобов’язання та процедуру і строки досудового розслідування. Доповнити статті щодо дій слідчих та прокурорів, про наслідки неприбуття прокурора і захисника в судове засідання тощо.

Учасники круглого столу

Під час заходу відбулися жваві обговорення щодо змін, запропонованих депутатами. Свою думку з різних питань висловили судді, адвокати, представники прокуратури та викладачі «Запорізької політехніки». Фахівці не завжди були згодні один з одним, пропонували різні тлумачення по деяким питанням, з огляду на специфіку своєї роботи, та одностайно погодилися з тезою, що будь-яка норма права повинна бути прописана таким чином, щоб її однаково розуміли представники усіх сторін процесу — і суду, і захисту, і звинувачення.

Наприкінці присутні в більшості підтримали запропоновані до внесення в КПКУ правки та домовилися в тому ж форматі й надалі продовжувати консультаційні наради представників влади з фахівцями різних спеціалізацій у сфері права.  

Зі свого боку народний депутат Юлія Яцик всіх учасників круглого столу запевнила, що це не остання подібна зустріч, і заходи у такому форматі будуть продовжуватись й надалі. Наступне засідання, за словами нардепа, може відбутися у березні, після першого читання законопроєкту із запропонованими змінами у Раді.

Коментарі

Також по закінченні офіційної робочої частини круглого столу представники різних сторін права дали свої коментарі з різних питань.

Зокрема, суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Вадим Ходько та голова Токмацького районного суду Запорізької області В’ячеслав Курдюков прокоментували деякі нюанси, які можуть чекати на сторони процесу безпосередньо на місцях у зв’язку зі змінами адміністративно-територіального устрою.

Наприклад, судді бачать проблему у разі розглядання колегіальних справ, коли колегія може бути сформована з представників різних районів. Тобто, якщо справа буде слухатися в одному місті, а судді будуть з різних. Тут виникають питання суто технічного порядку — як судді разом із помічниками, секретарями та оргтехнікою будуть діставатися до місця розгляду справи. Для цього районним судам потрібно мати на балансі автомобіль, штатного водія, закуповувати пальне тощо. Наразі технічна сторона виїзних засідань законом не передбачена.

Вадим Ходько і В’ячеслав Курдюков

Голова Запорізького відділення Асоціації адвокатів України Дмитро Майстро стосовно адмінреформи додав, що юридична особа буде знаходитись в центрі кожного укрупненого району, всі інші служби залишаться на місцях там, де вони є зараз. Так, у всякому випадку, планується. Для громадян взагалі нічого не повинно змінитися.

Для того, щоб привести всю систему воєдино, щоб всі органи влади та суди знаходилися в межах району і для пересічного громадянина це не стало проблемою та залишилось як є, в Запорізькій облдержадміністрації створена робоча група, яка наразі і працює над цими організаційно-адміністративними питаннями, додав адвокат.

Керівник Запорізької місцевої прокуратури №2 Роман Мазурик запропоновані до чинного Кримінального процесуального кодексу правки вважає адекватними та об’єктивними і такими, що зможуть пришвидшити процеси досудового розслідування, кримінального провадження та застосування міри запобіжного заходу. “Це дуже раціональний, робочий проєкт”, — сказав Роман Мазурик.

Стосовно проєкту про кримінальну відповідальність журналістів за дезінформацію, нещодавно запропонованого міністром культури Володимиром Бородянським, прокурор відповів, що самого проєкту ще не бачив, але це важливе питання, і воно обов’язково має стати предметом дискусій.

Адвокат, кандидат юридичних наук Андрій Баришніков відмітив, що зміни, які обговорювалися під час круглого столу, стосувалися як термінологічного ряду, так і окремих норм, які існують у Кримінальному процесуальному кодексі. Зокрема, основна суперечка, яка виникла між представниками суду та сторонами захисту і прокуратури, це надання прокурорам повноважень самостійно приймати рішення під час досудового слідства про таку міру запобіжного заходу як, наприклад, особисте зобов’язання — з огляду на Конвенцію Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та матеріальну доцільність.

Також у сторін виникли різні думки стосовно внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Сторона адвокатів висловила позицію, що необхідно розширити інформацію і можливість доступу до неї учасників процесу кримінального провадження, бо повнота відображення даних у ЄРДР має значення для реалізації захисту і сторін обвинувачення. Підіймалися питання і процесуального характеру — доцільності використовування відеофіксації з метою економії бюджетних коштів.

Також Андрій Баришніков резюмував результати круглого столу, зауваживши, що в цілому запропоновані зміни, які обговорювалися під час засідання, доволі коректні. Бо всі, хто займається застосуванням закону на практиці, виступають за виключення випадків неоднозначного тлумачення положень закону. Тобто правильне застосування термінологічного апарату потрібно мати точне відображення у законі.

Інеса Воронова

Фото автора та організаторів заходу